16 вересня 2026 року в Україні запрацює нова система державного контролю генетично модифікованих організмів. Формально закон стосується генетично-інженерної діяльності, але фактично він кардинально змінює правила роботи всього зернового ланцюга — від поля до експорту. Найбільший практичний вплив він матиме саме на елеватори, які вперше на рівні закону стають повноцінними учасниками системи біобезпеки.
Раніше елеваторний бізнес існував у доволі комфортній регуляторній зоні. Відповідальність за ГМО фактично лежала на виробнику або експортері, а сам елеватор виконував роль інфраструктури — місця зберігання, сушіння та перевалки. Новий закон змінює цю логіку. Він прямо визначає, що поводження з ГМО включає зберігання, транспортування та будь-які операції з продукцією, тобто всі ключові функції елеваторів.
Це означає принципово нову реальність: елеватор більше не є “технічним посередником”. Він стає суб’єктом державного контролю.
Найглибша зміна — простежуваність зерна
Ключова ідея нового регулювання — повна traceability. Закон фактично запроваджує систему, аналогічну тій, що давно діє в Європейському Союзі: будь-яка партія продукції з ГМО повинна бути відстежуваною від моменту виробництва до кінцевого споживача.
Для елеваторів це означає серйозну трансформацію операційної логіки. Якщо сьогодні основним обліковим показником є власник партії та її якісні характеристики, то після 2026 року до цього додається ще один критично важливий параметр — генетичний статус. Потрібно буде документально фіксувати, чи містить зерно ГМО, звідки воно надійшло, через які технологічні операції пройшло і кому передано далі.
Фактично елеватори стають ключовою ланкою системи державного моніторингу обігу ГМО. Без їхньої участі забезпечити простежуваність неможливо.
Роздільне зберігання як новий стандарт
Ще одне стратегічне нововведення — обов’язковість паралельного обігу ГМО і не-ГМО продукції за спеціальними правилами, які затверджуватиме уряд.
Для ринку це означає перехід від умовної сегрегації до фактичної фізичної ізоляції потоків. У європейській практиці це вже давно норма: продукція з ГМО не може змішуватися із звичайною навіть випадково, оскільки це змінює її юридичний статус.
Для українських елеваторів це може стати найбільш затратною частиною адаптації до нового законодавства. Мова йде не лише про окремі силоси, а про зміну всієї логістики руху зерна всередині підприємства — транспортери, накопичувачі, лабораторні процедури, маршрути відвантаження.
Фактично закон запускає процес, який у перспективі може призвести до появи спеціалізованих “ГМО-елеваторів” або окремих технологічних ліній для роботи з такою продукцією.
Зміна ролі лабораторного контролю
Система державного нагляду за ГМО передбачає створення реєстру акредитованих лабораторій та регулярний відбір зразків продукції для перевірки.
Це означає, що лабораторія на елеваторі перестає бути лише інструментом контролю якості. Вона стає елементом державної системи біобезпеки. Від правильності її роботи залежатиме не лише комерційна репутація підприємства, а й юридична відповідальність.
З огляду на європейський досвід, саме лабораторний контроль стане основним джерелом штрафів і спорів після запуску нового регулювання.
Вплив на експорт зерна
Окремо варто відзначити регулювання транскордонного переміщення ГМО. Закон вводить чіткий державний контроль таких операцій, що наближає українську систему до стандартів ЄС.
Для елеваторного бізнесу це має подвійний ефект. З одного боку, зросте документальне навантаження та відповідальність за точність даних щодо партій зерна. З іншого — це відкриває нові можливості для експорту, оскільки прозора система контролю є ключовою вимогою європейських імпортерів.
Фактично закон є частиною ширшого процесу інтеграції українського аграрного ринку до європейського регуляторного простору.
Чого закон не забороняє
Важливо підкреслити: нове регулювання не вводить заборон на використання ГМО і не встановлює квот чи ліцензій для елеваторів. Його логіка не обмежувальна, а контрольна. Йдеться не про скорочення обігу ГМО, а про створення прозорої системи їх відстеження.
Саме тому головні ризики для бізнесу будуть пов’язані не з самим фактом роботи з ГМО, а з порушенням процедур — змішуванням продукції, відсутністю документального обліку або помилками в ідентифікації партій.
Що це означає для галузі в стратегічному плані
У ширшому контексті новий закон означає фундаментальну зміну ролі елеваторів у зерновій інфраструктурі. Вони перестають бути лише логістичними об’єктами і стають ключовими елементами системи продовольчої та біологічної безпеки держави.
Фактично Україна переходить від моделі мінімального регулювання до моделі повного контролю ланцюга обігу аграрної продукції — такої ж, як у Європейському Союзі. Для елеваторного бізнесу це означає необхідність адаптації, але водночас відкриває нові можливості для інтеграції у глобальні ринки.
Які рішення потрібно прийняти елеваторам вже сьогодні
Ручними таблицями та типовими програмними рішеннями вести облік буде неможливо.
Елеватори фактично змушені переходити на повну автоматизацію:
- системи відстежування партій;
- цифровий складський облік;
- інтеграцію лабораторії з ERP.
І ті елеватори, які автоматизуються першими, отримають найбільшу перевагу.
Для впровадження сучасних рішень з автоматизації обліку зерна телефонуйте нашим фахівцям +38 (067) 190-98-11 (Вайбер, Телеграм) - надамо фахову консультацію та впровадимо рішення під ваше підприємство.
