Партія соняшнику на олійно-екстракційному заводі проходить шлях від ваг до складу готової продукції за кілька тижнів, а іноді місяців. За цей час вона змінює вагу, вологість, засміченість, кислотне число, змішується з іншими партіями, переміщується між силосами й потрапляє в переробку.
Маржа олійно-екстракційного заводу рідко зникає в одному місці. Вона розчиняється в десятках дрібних відхилень: кілька десятих відсотка олійності на вході, пів відсотка недовитисненої олії в макусі, зайві градуси в сушарці, простої перед розвантаженням. Кожне окремо виглядає терпимо.
Олійно-екстракційний завод працює з матеріалом, який постійно змінює свої властивості: насіння дихає, втрачає вологу, самозігрівається, розділяється на фракції. Облік у вигляді «прийняли X тонн, переробили N тонн, відвантажили M тонн» фіксує лише факти на вході та виході.
Олійно-екстракційний завод закуповує соняшник, сою та ріпак у сотень постачальників: від великих агрохолдингів до фермерських господарств і трейдерів. Сировина надходить автотранспортом і залізницею, часто в піковий сезон, коли на воротах заводу одночасно знаходяться десятки машин.
Ринок зерна характеризується високою волатильністю цін, стислими термінами прийняття рішень та значною кількістю учасників ланцюга постачання — від виробника до кінцевого покупця чи експортера.
Класичний ланцюжок продажу зерна — телефонний дзвінок, усна домовленість про ціну, паперовий договір, ручне узгодження оплати, довгі роки залишався нормою для аграрного бізнесу.