Механічні втрати зерна – це зерновий пил, що утворюється при переміщенні зерна під час розвантажувально-завантажувальних робіт, доробки зерна, проведення зачистки складів внаслідок взаємодії на зерно робочих органів транспортерів, стінок трубопроводів чи інших механізмів що спричиняють створення зернового пилу.
Проблема наявності механічних втрат зерна не нова і давно відома елеваторникам та переробникам зерна. Зменшення цих витрат = додаткові гроші, тому це питання є достатньо актуальнім.
Як враховують механічні втрати зерна в кількісно-якісному обліку
Згідно Наказу № 316 ці втрати нормовані для різних культур і входять у формулу розрахунку природних втрат зерна поряд із біологічними.
В залежності від способів зберігання, транспортування та типу культури вони складають у межах від 0,1% до 0,44% від загальної маси зерна. Фактично ці втрати відносяться в бухгалтерському обліку до незворотних відходів зерна.
Не дивлячись на те, що на законодавчому рівні це питання урегульоване для власників елеваторів та зернопереробників, із точки зору фактичних витрат зерна, ситуація не задовольняє. Це і зрозуміло – чим менше механічних втрат зерна тим більше заробіток елеватора. Саме тому елеватори намагаються оптимізувати ці витрати різними способами.
Які є способи зменшення механічних втрат зерна
Усі способи можна розділити на 3 групи:
- Організаційні
- Технологічні
- Технічні
Організаційні методи зменшення механічних втрат зерна направлені на мінімізацію руху зерна між різними підрозділами елеватора. Для цього аналізують існуючі шляхи руху зерна по території підприємства та шукають методи виключення не потрібних ланок.
Частиною цього процесу є і впровадження автоматизації управлінського обліку зерна, що дозволить швидко виявити неефективні ланки внутрішнього руху зерна.
Технологічні заходи направлені на оптимізацію процесу доробки зерна. Це один із підрозділів де відбувається активний рух зерна під час сушки та очистки. Зменшення механічної взаємодії під час процесу доробки зерна автоматично дозволить знизити відсоток механічних втрат.
Технічні заходи із зменшення механічних втрат зерна – найбільш дієві. Головна причина утворення зернового пилу – механічна дія на зерно, а простіше кажучи тертя зерна об поверхню робочих органів різних механізмів. Відповідно головна задача технічних заходів направлена на зменшення тертя зерна.
Це досягається використанням робочих органів зерносушарок, конвеєрів, гравітаційного обладнання для очистки, трубопроводів із зменшеним коефіцієнтом тертя.
Наприклад, існують технології футерування робочих поверхонь поліуретаном, які можуть знизити до 5% втрати зерна та підвищити строк експлуатації обладнання.
В якості технічних заходів також використовують зменшення обладнання із механічним принципом взаємодії із зерном, замінюючи його на пневматичний чи гравітаційний.
В цілому, впровадження усіх трьох способів оптимізації механічних втрат зерна дозволить отримати додатково до 5-7% не пошкодженого внаслідок механічної дії зерна, що є суттєвою цифрою для будь-якого зернового складу.
