Зареєструватися

Відновити пароль

Обліковий запис користувача

Написати відгук

Лише один файл.
Обмеження: 2 МБ.
Дозволені типи: png, gif, jpg, jpeg.
Розмір не менше 100x100 пікселів.
Коротко опишіть внесені зміни.

Залишити повідомлення

Замовити демо

Соя. Особливості приймання та зберігання на елеваторі

Високий вміст білка та олії у зерні сої створює унікальні виклики для елеваторних підприємств. На відміну від традиційних зернових культур, соя потребує особливого підходу до температурних режимів, контролю вологості та умов зберігання. Недотримання технологічних вимог може призвести до швидкого псування дорогоцінної сировини та значних економічних втрат. Елеватори та зернопереробні підприємства повинні адаптувати свої технологічні процеси під специфіку цієї капризної культури.

Фізико-хімічні властивості сої

Склад і структура зерна

Зерно сої характеризується унікальним складом, що суттєво відрізняє його від інших зернових культур:

  • Білок: 35-45%
  • Олія: 17-25%
  • Вуглеводи: 25-35%
  • Вологість: 12-18% (залежно від умов збирання)

Високий вміст білка та олії робить сою особливо чутливою до температурних коливань та підвищеної вологості, що може призвести до швидкого псування продукту.

Основні показники якості сої

Вологість залишається найважливішим показником для зберігання сої. Оптимальна вологість для тривалого зберігання становить 12-13%, оскільки при вологості понад 14% значно зростає ризик розвитку мікроорганізмів та самозігрівання зернової маси. Засміченість не повинна перевищувати 2% для класу "базис" згідно з ДСТУ 4966:2008, що забезпечує збереження товарних якостей продукції.

Технологія приймання сої на елеваторі

Первинна оцінка якості

При надходженні партії сої на елеватор здійснюється комплексна первинна оцінка. Візуальний огляд дозволяє оцінити загальний стан зерна, виявити ознаки псування та наявність сторонніх запахів. Відбір проб проводиться згідно з ДСТУ ISO 13690:2005 для забезпечення достовірної оцінки якості всієї партії. Експрес-аналіз основних показників включає визначення вологості за допомогою експрес-влагомірів, оцінку засміченості та вимірювання температури зерна.

Лабораторні дослідження

Повний лабораторний аналіз є обов'язковим етапом приймання сої. Визначається вологість методом висушування при температурі 130°C, проводиться детальний аналіз засміченості з ідентифікацією типів домішок. Особливу увагу приділяють перевірці зараженості шкідниками, визначенню кислотного числа олії, білковості та масличності зерна.

Класифікація та приймальні норми

За ДСТУ 4964:2008 соя класифікується повинна мати такі показники вологості та засміченності:

За вологістю:

  • Сухе - вологість не більше ніж 12,0%.
  • Середньої сухості - вологість 12,1–14,0%.
  • Вологе - вологість 14,1–16,0%.
  • Сире - вологість 16,1% і більше.

За засміченістю:

Чисте

  • олійна домішка не більше ніж 6,0%,
  • сміттєва домішка не більше ніж 2,0%.

Середньої чистоти

  • олійна домішка 6,1–10,0%,
  • сміттєва домішка 2,1–3,0%.

Сміттєве

  • олійна домішка 10,1% і більше,
  • сміттєва домішка 3,1% і більше.

Підробіток сої

Очищення від домішок

Соя надходить на очищення через систему аспіраційно-решітних машин, що забезпечує поетапне видалення різних типів домішок. Попереднє очищення спрямовано на видалення великих і легких домішок. Основне очищення здійснюється на решітних машинах з різними розмірами отворів, що дозволяє ефективно сепарувати сою від супутніх домішок. Аспірація використовує повітряний потік для видалення легких домішок. Для сої використовуються решета з отворами:

  • Верхні: круглі ⌀ 6-8 мм.
  • Нижні: круглі ⌀ 4-5 мм.

Сушіння сої

При надходженні сої з підвищеною вологістю понад 14% обов'язково проводиться сушіння з дотриманням специфічних температурних режимів:


Температурні режими:

  • Продовольча соя: температура теплоносія до 45°C.
  • Насіннєва соя: температура теплоносія до 35°C.
  • Кормова соя: температура теплоносія до 60°C.

Процес сушіння характеризується поступовим зниженням вологості не більше ніж на 3-4% за один прохід, постійним контролем температури зерна, яка не повинна перевищувати 40°C для продовольчої сої, та обов'язковим охолодженням після завершення процесу.

Технологія зберігання сої

Підготовка складських приміщень

Перед закладанням сої на зберігання складські приміщення проходять комплексну підготовку. Механічне очищення складських ємностей від залишків попередньої продукції забезпечує чистоту зберігання. Дезінсекція приміщень та обладнання запобігає зараженню новими партіями сої. Перевірка герметичності силосів та складів гарантує ефективність подальших заходів по збереженню якості. Налагодження систем вентиляції та температурного контролю створює необхідні умови для тривалого зберігання.

Розміщення сої в силосах

Формування партій базується на принципах розділення за класами якості з урахуванням призначення продукції - продовольча, кормова чи насіннєва соя. Важливо формувати партії з однорідною вологістю, що забезпечує стабільність умов зберігання. Висота насипання у силосах може сягати повної місткості при вологості до 13%, тоді як у складах рекомендується обмежувати висоту до 4-5 метрів при вологості до 12%.

Контроль стану зерна сої під час зберігання

Температурний контроль здійснюється за допомогою термопідвісок, встановлених на різних рівнях силоса. У перші два місяці контроль проводиться через кожні 10 днів, надалі частота зменшується до двох разів на місяць. Критичною вважається температура понад 25°C, що вимагає негайного втручання.
Контроль вологості та зараженості передбачає регулярний відбір проб для визначення змін вологості зерна, виявлення появи шкідників та оцінки розвитку мікроорганізмів у зерновій масі.

Активне вентилювання сої

Мета та принципи вентилювання

Активне вентилювання спрямовано на охолодження зернової маси, вирівнювання температури по всьому об'єму, підсушування поверхневих шарів та запобігання розвитку шкідників. Ефективність вентилювання залежить від правильного вибору режимів та своєчасності проведення операцій.

Режими вентилювання

Охолоджувальне вентилювання застосовується при температурі зерна понад 20°C з подачею повітря, температура якого на 5-7°C нижча за температуру зерна. Інтенсивність повинна становити 50-100 м³/год на тонну продукції. Профілактичне вентилювання проводиться регулярно незалежно від температури зерна протягом 2-3 годин через кожні 2-3 тижні, що запобігає застійним явищам у зерновій масі.

Особливості зберігання різних видів сої

Продовольча соя

Продовольча соя вимагає найсуворіших умов зберігання. Вологість не повинна перевищувати 12%, а температура зберігання підтримується не вище 15°C. Обов'язковим є дотримання санітарних норм та регулярний контроль якісних показників, що забезпечує збереження споживчих властивостей продукції.

Насіннєва соя

Насіннєвий матеріал потребує особливо ретельного дотримання технологічних режимів. Вологість підтримується на рівні 11-12%, температура зберігання - 5-10°C. Схожість визначається кожні три місяці, а режими сушіння повинні бути максимально щадними для збереження життєздатності насіння.

Кормова соя

Кормова соя може зберігатися при дещо менш жорстких вимогах. Допускається вологість до 13% та менш суворі температурні режими. Можливе зберігання разом з іншими кормовими культурами за умови дотримання основних принципів збереження якості.

Проблемні ситуації та їх вирішення під час зберігання сої

Самозігрівання зерна сої

Самозігрівання є однією з найбільш небезпечних проблем при зберіганні сої. Основними причинами є підвищена вологість, наявність домішок та механічні пошкодження зерна. При виявленні ознак самозігрівання необхідно негайно розпочати охолоджувальне вентилювання. У складних випадках проводиться перевантаження з додатковим очищенням. Критичні ситуації вимагають екстреної реалізації продукції.

Зараження шкідниками

Профілактика зараження включає дезінсекцію приміщень, підтримання температури нижче 15°C та забезпечення герметизації силосів. При виявленні шкідників застосовується фумігація фосфіном, температурне знезараження або механічні методи очищення залежно від ступеня ураження.

Погіршення якості олії

Кислотне число олії контролюється щомісячно, критичним вважається значення 4 мг КОН/г. При перевищенні цього показника партія сої направляється на пріоритетну реалізацію для мінімізації економічних втрат.

Економіка зберігання сої

Втрати при зберіганні

Природні втрати при правильному зберіганні становлять 0,02-0,04% на місяць, однак при порушенні технології можуть сягати 0,1% на місяць. Втрати якості проявляються у зниженні класності продукції, зменшенні виходу олії та погіршенні кормових властивостей.

Оптимізація витрат

Ефективність елеваторного бізнесу досягається через впровадження енергоефективних систем вентилювання, автоматизацію контролю параметрів зберігання та стратегічне планування реалізації продукції залежно від кон'юнктури ринку.

Нормативна база

Зберігання сої в Україні регулюється ДСТУ 4964:2008 "Соя. Технічні умови", ДСТУ ISO 13690:2003 "Зернові, бобові та продукти їх помелу. Відбір проб", Правилами організації та ведення технологічного процесу на елеваторах та Санітарними правилами для підприємств зі зберігання та переробки зерна.

Ефективне приймання та зберігання сої на елеваторі вимагає комплексного підходу, що поєднує ретельний контроль якості на етапі приймання, правильну первинну обробку з урахуванням специфіки культури та дотримання оптимальних режимів зберігання. Регулярний моніторинг стану зернової маси та своєчасне вжиття заходів при виявленні відхилень є запорукою успішного зберігання.

Якщо у вас є потреба з наведенням ладу під час приймання сої та інших культур на елеваторі, вирішення питання обліку та автоматизації роботи лабораторії - звертайтесь до наших фахівців. Працюємо з тематикою більше 30 років, маємо власні програмні розробки для елеваторів та зернопереробних підприємств. Телефонуйте +38 (067) 190-98-11 (Вайбер, Телеграм) або залишайте заявку у формі, щоб отримати безкоштовну консультацію.